Текст відповіді:

Прочитайте в законі на які потреби конкретно можна було витрачати допомогу в сумі 2000 грн і як того вимагає податкова відзвітуйте за них у податкову з підтвердженням у вигляді договорів, квитанцій, актів виконаних робіт , тощо.

Текст відповіді:

З Вашого запитання не зрозуміло, коли був виданий виконавчий лист. Рішення суду може бути винесено будь-коли, але якщо Ви одержали виконавчий лист на руки та пред'явили його до виконавчої служби вже після набрання чинності змін про термініи, то в такому разі виконавча служба має рацію.

Текст відповіді:

Вибачаюсь за запізнення з відповіддю.

7 червня 2012 року Верховною Радою України прийнято за основу законопроект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення механізму правового регулювання та посилення відповідальності у сфері поводження з відходами (№10501), що вносить істотні корективи до юридичного оформлення цієї сфери комунального обслуговування. Об’єктами законодавчих змін мають стати Закон України «Про відходи» та Кодекс України про адміністративні правопорушення, що вже викликає низку питань, про що нижче.

Посеред низки дрібних змін (приміром введення нових — «послуги з перероблення відходів» — та розширення деяких наявних — «поводження з відходами» — дефініцій) як ключове слід виділити зміни до статті 15 Закону про відходи:
Стаття 15. Обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства у сфері поводження з відходами


Громадяни України, іноземці та особи без громадянства зобов'язані:
:

а) дотримуватися вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері поводження з відходами;


б) вносити в установленому порядку плату за користування послугами підприємств, установ та організацій, що займаються збиранням, зберіганням, перевезенням, знешкодженням, видаленням і захороненням відходів;
б) з 1 січня 2013 року укласти договори на вивезення побутових відходів з юридичною особою, яка в установленому порядку визначена виконавцем послуг на вивезення побутових відходів на території за місцем їхнього проживання;


в) вносити в установленому порядку плату за надані послуги з вивезення побутових, перероблення та захоронення відходів;


г) забезпечувати роздільне збирання побутових відходів;

в) виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством, щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища відходами.
д) виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством, щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища відходами.


Бажання громадян укласти такі договори стимулюватимуться новою статтею КУпАП:

«Стаття 152-1 Порушення вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів щодо поводження з відходами

Порушення вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів щодо поводження з відходами в т.ч. щодо укладення договору на вивіз відходів з юридичною особою, яка в установленому порядку визначена виконавцем послуг на вивезення побутових відходів на певній території, на якій знаходиться джерело утворення відходів, —

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню, —

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян в розмірі від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

Тобто повторний штраф на неохочих укладати вказані договори складатиме від 850 до 1700 гривень. Сума немала, надто якщо зважити, які саме верстви найвірогідніше виявлять найменший ентузіазм до нововведень.

Таким чином, наявна схема правовідносин навколо вивезення сміття має бути радикально змінена, принаймні наскільки йдеться про багатоквартирні будинки.

Згідно з чинним Законом України «Про житлово-комунальні послуги» вивезення побутових відходів записано до кола комунальних послуг. Власник квартири, орендар або квартиронаймач мав укладати договір про житлово-комунальні послуги (в т.ч. щодо вивезення сміття) з балансоутримувачем (ЖЕКом), який мав укласти договір із виконавцем, тобто безпосередньо особою, що збиратиме й возитиме сміття (частини перша та друга статті 29). Сама ж особа виконавця має визначатися органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах. Тож сам мешканець квартири не зобов’язаний перебувати в приватних правовідносинах зі збирачами сміття. І саме це покликаний змінити майбутній закон.

Наявний проект не містить жодних заходів на узгодження майбутньої редакції Закону про відходи з текстом Закону про житлово-комунальні послуги, на що зокрема вказало у висновку і Головне науково-експертне управління, яке в підсумку рекомендувало відхилити законопроект у першому читанні.

Пропонується змінити також частину третю статті 35-1:
Збирання та перевезення побутових відходів у межах певної території здійснюються юридичною особою, яка уповноважена на це органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах, спеціально обладнаними для цього транспортними засобами.
Збирання та вивезення побутових відходів у межах певної території здійснюються юридичною особою, яка уповноважена на це органом місцевого самоврядування, а у випадках, встановлених законом, - місцевою державною адміністрацією на конкурсних засадах, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, спеціально обладнаними для цього транспортними засобами.
Це підсилює питання, до якої міри збирання й вивезення сміття виводиться з-під дії Закону про житлово-комунальні послуги, а також установлені ним засади тарифоутворення в галузі.

Текст відповіді:

Стаття 365. Кримінального Кодексу України

Перевищення влади або службових повноважень

1. Перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень, якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб,-

карається виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Перевищення влади або службових повноважень, якщо воно супроводжувалося насильством, застосуванням зброї або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями,-карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки,-караються позбавленням волі на строк від семи до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

1. З об'єктивної сторони злочин може вчинятися у формі; 1) перевищення влади або 2) перевищення службових повноважень, які завдали істотної шкоди.

Злочинний характер дій службової особи при перевищенні влади або службових повноважень виражається у тому, що службова особа вчиняє те чи інше діяння по службі, яке не входить до її компетенції. Саме у цьому полягає принципова відмінність цього злочину від зловживання владою або службовими повноваженнями, при якому службова особа в межах її повноважень, визначених законом, використовує їх всупереч інтересам служби. На відміну від загального складу зловживання владою або службовим становищем (ст. 364) перевищення влади або службових повноважень не може проявлятися у бездіяльності. Його об'єктивну сторону характеризує лише вчинення службовою особою дії.

Перевищення влади проявляється в діях службової особи, яка маючи владні повноваження стосовно підлеглих або більш широкого кола осіб, під час виконання своїх владних чи організаційно-розпорядчих функцій виходять за межі цих повноважень.

Перевищення службових повноважень - це дії службової особи, яка не має владних функцій і виходить під час виконання своїх адміністративно-господарських функцій за межі своїх повноважень, або дії службової особи, яка має владні повноваження, але у конкретному випадку перевищує не їх, а інші свої повноваження, або перевищує свої владні повноваження стосовно осіб, які не входять до числа підлеглих.

Судова практика виходить з того, що як перевищення влади або службових повноважень кваліфікуються: а) вчинення дій, які є компетенцією вищої службової особи даного відомства чи службової особи іншого відомства; б) вчинення дій одноособове, тоді як вони могли бути здійснені лише колегіальне; в) вчинення дій, які дозволяються тільки в особливих випадках, з особливого дозволу і з особливим порядком проведення. - за відсутності цих умов; г) вчинення дій, які ніхто не має права виконувати або дозволяти.

Перевищення влади або службових повноважень утворює склад злочину, передбаченого ст. 365, лише у випадку вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй законом прав і повноважень. Явний вихід службової особи за межі наданих їй

повноважень слід розуміти як відкритий, очевидний, ясний для всіх, у т.ч. для винного, безсумнівний, відвертий. Для того, щоб визначити, чи мало місце перевищення службовою особою влади абослужбових повноважень, необхідно з'ясувати компетенцію цієї службової особи і порівняти її із вчиненими діями.

Повноваження, за межі яких виходить службова особа при їх перевищенні, повинні бути передбачені відповідним нормативно-правовим актом: законом, декретом, указом, постановою, статутом, положенням, інструкцією, правилами тощо. Якщо з'ясується, що службова особа діяла в межах своїх службових повноважень, її дії не можуть бути кваліфіковані за ст. 365.

Можливі випадки, коли службова особа, хоча й виходить за межі наданих їй повноважень, робить це у зв'язку з надзвичайними обставинами, коли затягування часу для одержання спеціального дозволу потягло б тяжкі наслідки. Якщо дії такої службової особи в умовах надзвичайних обставин нормативно-правовими актами не врегульовані, вчинене необхідно розглядати з урахуванням положень про крайню необхідність або виправданий ризик (див. ст. ст. 39 і 42).

Для застосування ст. 365 необхідно, щоб дії винної службової особи були зумовлені її службовим становищем і перебували у зв'язку із службовими повноваженнями щодо потерпілого. За відсутності такого зв'язку дії винного підлягають кваліфікації за статтями КК, що передбачають відповідальність за злочини проти життя та здоров'я особи, власності, громадського порядку та моральності тощо.

Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього злочину є заподіяння істотної шкоди. Про поняття цієї ознаки див. коментар, викладений у Загальних положеннях до цього розділу. Момент закінчення злочину, передбаченого ст. 365, пов'язується з настанням

істотної шкоди.

2. Суб'єктом перевищення влади або службових повноважень може бути лише службова особа.

Якщо злочини, передбачені відповідними статтями Особливої частини КК (зокрема, ст. ст, 371, 372, 373, 424), являють собою спеціальні види перевищення влади або службових повноважень, відповідальність за них можуть нести лише точно вказані у цих випадках службові особи (спеціальні суб'єкти). Кваліфікація дій виконавців і співучасників зазначених злочинів ще й за ст. 365 можлива лише за наявності реальної сукупності діянь.

3. З суб'єктивної сторони розглядуваний злочин характеризується умисною формою вини. Ставлення ж суб'єкта до наслідків може бути як умисним, так і необережним Службова особа за будь-якої форми перевищення влади чи службових повноважень усвідомлює, що дїї, які вона вчинює, виходять за межі наданих їй законом владних чи інших службових повноважень, і бажає їх вчинити. При цьому винна особа передбачає настання істотної шкоди (ч. 1 ст. 365), наслідки застосування насильства, факт застосування зброї і т.п. (ч. 2 ст. 365) або настання тяжких наслідків (ч. З ст. 365) і бажає (прямий умисел) чи свідомо допускає (непрямий умисел) їх настання або передбачає лише можливість настання зазначених наслідків і легковажно розраховує на їх відведення або не передбачає можливості їх настання, хоч повинна була і могла їх передбачити (відповідно, злочинна самовпевненість і недбалість стосовно наслідків і змішана форма вини загалом стосовно перевищення влади або службових повноважень).

Мотиви не мають значення для кваліфікації розглядуваного злочину. Але їх встановлення є важливим для визначення покарання. 4. Кваліфікованими видами злочину є: 1) перевищення влади або службових повноважень, яке супроводжувалось насильством;

2) перевищення влади або службових повноважень, яке супроводжувалось застосуванням зброї; 3) перевищення влади або службових повноважень, яке супроводжувалось болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями (ч, 2 ст. 365).

Насильство при перевищенні влади або службових повноважень, передбаченому ч. 2 ст. 365, може бути як фізичним, так і психічним. Фізичне насильство полягає у незаконному позбавленні волі, заподіянні удару, побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень, вчиненні дій, характерних для мордування, а психічне насильство - у створенні реальної загрози заподіяння фізичного насильства або інших насильницьких дій щодо потерпілого чи його близьких. Погроза вчинити вбивство охоплюється ч. 2 ст. 365 і додаткової кваліфікації за ст. 129 не потребує.

Боліснішії і такими, що ображають особисту гідність потерпілого. слід вважати дії, що завдають йому фізичного болю і моральних страждань. Болісні дії можуть бути пов'язані з незаконним застосуванням спеціальних засобів - наручників, гумових кийків, сльозоточивих газів, водометів тощо. Дії, що ображають особисту Гідність потерпілого, можуть виражатися, зокрема, в умисному приниженні честі і гідності, вираженому в непристойній формі.

Під зброєю у ч.2 ст. 365 слід розуміти предмети, призначені для ураження живої цілі, тобто вогнестрільну, холодну зброю та деякі інші її види. Не можуть визнаватися зброєю в розумінні ч. 2 ст. 365 сигнальні, стартові пістолети, вибухові пакети та інші імітаційно піротехнічні та освітлювальні засоби, які не містять у собі вибухових речовин та сумішей, предмети, які мають господарське або інше призначення (сокира, столовий ніж) або не мають ніякого призначення, але пристосовані для нанесення тілесних ушкоджень (загострена палка), предмети, визнані законодавством спеціальними засобами (гумові кийки, ручні газові гранати, газові балончики) і службові собаки. Про поняття зброї див. також коментар до ст. ст. 36, 262, 404.

Застосування зброї передбачає не тільки заподіяння нею тілесних ушкоджень або смерті, а й погрозу зброєю.

Для кваліфікації дій службової особи, яка застосувала зброю при перевищенні влади або службових повноважень, за ч. 2 ст. 365 не потрібно фактичного нанесення шкоди здоров'ю чи позбавлення життя потерпілого.

Для наявності вказаного кваліфікованого виду перевищення влади або службових повноважень слід встановити, що застосування зброї було незаконним, тобто службова особа застосувала зброю Всупереч положенням, передбаченим спеціальними нормативне- правовими актами, що встановлюють підстави і порядок застосування зброї. Працівники правоохоронних органів та інші службові особи, які у зв'язку з виконанням службових обов'язків заподіяли шкоду нападаючому чи затриманому, у т.ч. шляхом застосування

зброї, не несуть за це кримінальної відповідальності, якщо діяли з дотриманням закону.

Особливо кваліфікуючою ознакою розглядуваного злочину є перевищення влади або службових повноважень, яке спричинило тяжкі наслідки (ч. З ст. 365). Про поняття тяжких наслідків див. коментар, викладений у Загальних положеннях до цього розділу.

Умисне заподіяння смерті внаслідок перевищення влади або службових повноважень повинно кваліфікуватися за сукупністю злочинів, передбачених ч. З ст. 365 та відповідними статтями, що передбачають відповідальність за умисне вбивство (зокрема, 'ст. ст. 112, 115, 348, 379). Необережне заподіяння смерті, умисне або необережне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження охоплюється ч. З ст. 365 і додаткової кваліфікації за ст. 119, 121 або 128 не потребує. Водночас, умисне вбивство чи умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, вчинене службовою особою у разі перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця, підлягає кваліфікації лише за ст. ст. 118 або 124. Якщо перевищення влади або службових повноважень призвело до самогубства потерпілого чи спроби його вчинити, наслідком якої стало тяжке тілесне ушкодження, дії службової особи підлягають кваліфікації за ч. З ст. 365 і додаткової кваліфікації за ст. 120 не потребують.

Конституція України (ст. 28).

Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання від 10 грудня 1984 р. Ратифікована УРСР 26 січня 1986р. Застереження, зроблені при ратифікації, зняті Законом України від 5 листопада 1998 р. (ст. ст. Ї).

Закон України "Про міліцію" від 20 грудня 1990р. (ст. ст. 12-15-1).

Постанова ПВС № 12 від 27 грудня 1985р. "Про судову практику в справах про перевищення влади або посадових повноважень" (п.п. З, 4, 8,9).

Постанова ПВС№''4 від28 червня 1991р. "Про практику застосування судами законодавства, яке забезпечує право на необхідну оборону від суспільна нєбезпечних посягань" (п. 8).

Постанова ПВС № 1 від 1 квітня Ї994 р."Про судову практику в спрагах про злочини проти життя і здоров'я людини" (п. 29).

Вам потрібно написати заяву до районної прокуратури, де знаходитьсчя відділення ППС, працівники якого  Вас затримали, з зазначенням в ній прізвищ та звань ,  описати всю ситуацію з додаванням доказів на підтвердження Вашого порушеного права працівниками ППС.

Якщо потрібна більш детальна інформація, зателефонуйте мені 097-488-16-22, 067-231-71-12 Алла Володимирівна.

Заяву пишіть в двох екземплярах

Ні  не повинні, Зателефонуйте мені, і я Вам надам повну юридичнгу консультація щодо цього питання. З повагою Алла Волоодимирівна