Юридичні послуги

Соціальні гарантії та компенсації

Види державних соціальних виплат та порядок їх призначення
1. Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям
Відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям” право на державну соціальну допомогу мають малозабезпечені сім’ї, або одинокі особи, чи кілька осіб, які проживають разом і об’єднанні законними правами та обов’язками щодо утримання та які з поважних або незалежних від них причин мають середньомісячний сукупний доход нижчий від встановленого законодавством прожиткового мінімуму для сім’ї.

Розмір допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім’ї та її середньомісячним сукупним доходом, але не може бути більшим, ніж 75 відсотків від рівня забезпечення прожиткового мінімуму для сім’ї. До стабілізації економічного становища в Україні розмір державної соціальної допомоги визначається з урахуванням рівня забезпечення прожиткового мінімуму.

До складу сім’ї, що звертається за призначенням соціальної допомоги, включаються: чоловік, дружина, рідні, усиновлені та підопічні діти цих осіб, а також діти, які навчаються у вищих навчальних закладах з денною формою навчання до досягнення 23 років і не мають власних сімей незалежно від місця проживання або реєстрації, жінка та чоловік, які проживають однією сім’єю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей.

До складу сім’ї не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні.

Для кожної дитини, яка входить до складу сім’ї, рівень забезпечення прожиткового мінімуму збільшується на 10%, а на дитину, мати якої отримує допомогу одинокої матері, та для кожної дитини, в якої один або обоє батьків є інвалідами І чи ІІ групи, - на 20%.

Для кожної дитини в малозабезпеченій багатодітній сім’ї, в якій виховується 3 або більше дітей віком до 16 років (учнів до 18 років), рівень забезпечення прожиткового мінімуму збільшується на 20%.

У сукупному доході сім’ї при визначенні її права на отримання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям враховується грошовий еквівалент пільг за спожиті житлово-комунальні послуги.

Державна соціальна допомога малозабезпеченій сім’ї призначається на шість місяців з місяця звернення.

У наданні державної соціальної допомоги може бути відмовлено, а виплата призначеної допомоги може бути припинена у випадках, коли:
-працездатні члени малозабезпеченої сім’ї не працюють, не служать, не вчаться за денною формою навчання у вищих учбових або професійно - технічних навчальних закладах протягом 3-х місяців, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги (крім осіб, які в установленому порядку визнані безробітними та за інформацією центрів зайнятості не порушують законодавство про зайнятість);
-у власності чи володінні малозабезпеченої сім’ї є земельна ділянка площею понад 0,6 га, або друга квартира за умови, що загальна площа житла перевищує 21 кв. м на одного члена сім’ї та додатково 10,5 кв. м на сім’ю, чи більше ніж один транспортний засіб.

Органи соціального захисту населення для призначення соціальної допомоги мають право користуватися всіма офіційними джерелами інформації, в тому числі і інформацією органів державної податкової адміністрації.

Порядок надання державної соціальної допомоги
Заява про надання державної соціальної допомоги подається уповноваженим представником сім’ї, де дається згода сім’ї на збір інформації про неї, про її власність, доходи та майно.

До заяви про надання державної соціальної допомоги додаються:
-документ, що посвідчує особу;
-довідка про склад сім’ї;
-декларація про доходи та майно осіб, які входять до складу сім’ї;
-довідка про доходи сім’ї за 6 місяців, що передують місяцю звернення.

Достовірність наданої інформації про доходи, вказаної в декларації про доходи та майновий стан, підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов сім’ї, який складає державний соціальний інспектор.

2. Державна допомога сім’ям з дітьми
Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами
Право на допомогу мають вагітні жiнки (у тому числi неповнолiтнi), якi не застрахованi в системi загальнообов’язкового державного соцiального страхування, а саме:
-жінки, звільнені з роботи у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, за умови, що вагітна жінка була звільнена з роботи не раніше, ніж за шість місяців до набуття права на одержання допомоги;
-жінки, зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні;
аспірантки, докторантки, клінічні ординатори, студентки вищих навчальних закладів та професійно-технічних навчальних закладів;
-непрацюючі жінки.
-жінки, зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності, які не сплачують страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Призначення допомоги здiйснюється на пiдставi:
-паспорта;
-довiдки лiкувального закладу встановленного зразка;
-трудової книжки;
-ідентифікаційного коду.

У особових випадках:
-довiдки лiквiдацiйної комiсiї для жiнок, звiльнених з роботи у зв’язку з лiквiдацiєю пiдприємства, установи, органiзацiї;
-довiдки державної служби зайнятостi для жiнок, зареєстрованих у державнiй службi зайнятостi як безробiтнi;
-довiдки з мiсця навчання про те, що у період тимчасової непрацездатності нарахування і виплата стипендії провадиться не буде. (Допомога призначається з дня припинення виплати стипендії по -день закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами).

Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами призначається, якщо звернення за нею надійшло не пізніше ніж через шість місяців з дня закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, та виплачується жінкам за весь період відпустки.

Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами надається у розмірі 25% від розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи із розрахунку на місяць.

Допомога при народженні дитини
Допомога при народженні дитини надається одному з батьків (усиновителю, опікуну) з метою створення умов для повноцінного утримання та виховання дитини.

Допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини за умови пред'явлення до органу праці та соціального захисту паспортів або інших документів, що посвідчують особу, ідентифікаційних кодів батьків дитини та документів:
-копії свідоцтва про народження дитини;
-оригіналу довідки, виданої державним органом реєстрації актів цивільного стану для призначення допомоги при народженні дитини. Жінки, які постійно проживають (зареєстровані) на території України і народили дитину під час тимчасового перебування за межами України, подають документи компетентних органів країни перебування, що засвідчують народження дитини, легалізовані в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
-особи, що звертаються за призначенням допомоги при народженні другої дитини, або наступних дітей, подають також довідку про склад сім’ї та копію свідоцтва про народження кожної дитини, яка враховується при визначенні розміру допомоги;
-копії рішення суду про усиновлення чи відповідних органів про встановлення опіки - для усиновителів та опікунів.

Допомога при народженні дитини в разі її смерті виплачується на підставі копії свідоцтва про народження дитини або довідки про народження дитини, виданої державним органом реєстрації актів цивільного стану.

Виплата допомоги припиняється у разі:
-позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;
-відмови отримувача допомоги від виховання дитини;
-нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини;
-перебування отримувача у місцях позбавлення волі за рішенням суду;
-відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;
-тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання;
-припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень;
-скасування рішення про усиновлення дитини;
-смерті дитини або отримувача допомоги.

Виплата допомоги припиняється на підставі пропозицій органу опіки та піклування чи державного соціального інспектора.

У разі змін обставин, що привели до припинення допомоги, виплата поновлюється, коли особа, що здійснює догляд за дитиною, звернулась з письмовою заявою протягом шести місяців з дня припинення.

Контроль за цільовим використанням допомоги та створенням належних умов для повноцінного утримання та виховання дітей здійснюється головними державними соціальними інспекторами.

Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку
Право на допомогу мають особи, якi фактично здiйснюють догляд за дитиною.

Непрацюючим особам та особам – суб’єктам підприємницької діяльності допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається з дня звернення за її призначенням, але не раніше ніж з дня, що настає після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.

Працюючим особам - з дня настання відпустки по догляду за дитиною по день її закінчення, але не більш як по день досягнення дитиною трирічного віку.

Допомога призначається органами праці та соціального захисту населення за умови пред’явлення паспорта, ідентифікаційного коду та документів:
-копії свідоцтва про народження дитини;
-копії трудової книжки матері (батька, усиновителя, опікуна), яка (який) здійснює догляд за дитиною – для непрацюючих осіб;
-виписки з наказу за місцем служби про надання відпустки – для осіб, які служать;
-довідки з місця навчання - для осіб, які навчаються;
-копії або витягу з наказу (розпорядження) роботодавця про надання відпустки по догляду за дитиною – для осіб, які працюють;
-особи – суб’єкти підприємницької діяльності подають довідку, видану органами державної податкової служби про те, що не провадять підприємницької діяльності;
-особи, які працюють у режимі неповного робочого часу або вдома, подають довідку з місця роботи про початок виконання трудових обов’язків на зазначених умовах;
-особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах та організаціях, незалежно від форми власності та господарювання, допомога по догляду за дитиною до -досягнення нею трирічного віку призначається на підставі витягу з наказу (розпорядження) роботодавця про надання особі, яка фактично здійснює догляд за дитиною, відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
-для найманих працівників фізичних осіб – підприємців допомога призначається на підставі довідки роботодавця, до якої за відсутності печатки прикладається копія свідоцтва про державну реєстрацію;
-усиновителі та опікуни подають копію рішення суду про усиновлення дитини чи рішення відповідних органів про встановлення опіки;
-особи, звільнені з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи та організації, подають відповідну довідку ліквідаційної комісії.

Переоформлення документів щодо виплати допомоги на іншу працездатну особу, яка не отримує пенсії, здійснюється згідно з письмовою заявою такої особи на підставі довідки з місця роботи, навчання, служби, центру зайнятості про початок виконання особою, що отримувала допомогу, трудових обов’язків, навчання, несення служби, перебування на обліку у центрі зайнятості.

Якщо застрахована особа вийшла на роботу в режимі повного робочого часу або оформила відпустку у зв'язку з навчанням до закінчення відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, страхувальник-роботодавець повинен протягом п'яти днів з дня видання наказу про припинення зазначеної відпустки повідомити про це орган праці та соціального захисту населення за місцем проживання застрахованої особи.

Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

Середньомісячний сукупний доход сім’ї визначається на підставі довідок про доходи, декларації про доходи та майновий стан та акту обстеження матеріально-побутових умов сім’ї.

Державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та надбавка на догляд призначаються з дня звернення за їх призначенням і на весь час інвалідності, встановленої органами медико - соціальної експертизи.

На дітей-інвалідів державна соціальна допомога призначається на строк, зазначений у медичному висновку, але не більш як по місяць досягнення дитиною–інвалідом 18-річного віку включно.

Суми державної соціальної допомоги призначені, але не витребувані своєчасно одержувачем без поважних причин, виплачуються за минулий час не більш як за 12 місяців перед зверненням за її одержанням.

Виплата державної соціальної допомоги та надбавки на догляд припиняється у разі перебування інваліда з дитинства або дитини - інваліда віком до 18 років на повному державному утриманні.

4. Щомісячна грошова допомога малозабезпеченій особі, яка проживає разом з інвалідом І чи II групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за ним
Допомога на догляд надається особі, яка прописана, проживає на одній житловій площі з інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, і здійснює догляд за ним.

Допомога на догляд надається у розмірі 10% прожиткового мінімуму для працездатної особи.

Допомога на догляд призначається на 6 місяців і виплачується щомісяця.

У разі, коли особа, яка здійснює догляд за інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, є непрацюючим пенсіонером, їй призначається допомога на догляд на 12 місяців.

Для призначення грошової допомоги на догляд надаються такі документи:
-документ, що посвідчує особу;
-довідка про склад сім’ї із зазначенням прізвищ, імен та по батькові, родинних зв’язків членів сім’ї;
-довідка про доходи кожного члена сім’ї за 6 місяців, що передують місяцю звернення;
-висновок лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу.

Рішення про призначення (не призначення) допомоги на догляд приймається на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов сім’ї, а також встановлення факту догляду.

5. Державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам
Державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам призначається громадянам України, які постійно проживають на території України, та особам, яким надано статус біженця в Україні.

Державна соціальна допомога призначається особам, які одночасно відповідають таким вимогам:
-досягли віку (чоловіки – 63 років, жінки – 58 років) та не мають права на пенсію відповідно до законодавства або визнані інвалідами в установленому порядку;
-не одержують пенсію або соціальні виплати, що призначені для відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я на виробництві, передбачені Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", допомогу, призначену відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам";
-є малозабезпеченими особами.

Для призначення державної соціальної допомоги подаються такі документи:
-паспорт особи, якій призначається державна соціальна допомога;
-іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, подається копія посвідчення біженця;
-копія тимчасового посвідчення на постійне проживання;
-довідка Пенсійного фонду про неможливість призначення пенсії;
-довідка про місце постійного проживання (реєстрації) (або копія паспорта, або довідка уповноважених органів з місця проживання, або копія тимчасового посвідчення);
-довідка про склад сім'ї;
-копія трудової книжки;
-декларація про доходи та майновий стан сім'ї (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім'ї) за останні шість місяців або два квартали, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги;
-довідка про наявність та розмір земельних ділянок із зазначенням даних про їх призначення;
-копія рішення про встановлення опіки чи піклування (у разі визнання особи непрацездатною);
-довідка про присвоєння ідентифікаційного коду ДРФО;

При визначенні розміру державної соціальної допомоги застосовується рівень забезпечення прожиткового мінімуму, який встановлюється Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Розмір державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам призначається в таких співвідношеннях:
-інвалідам І групи – 100%;
-інвалідам ІІ групи – 80%;
-інвалідам ІІІ групи – 60% - від рівня забезпечення прожиткового мінімуму для інвалідів;
-особам, які досягли віку (чоловіки – 63 років, жінки – 58 років), - 30% від рівня забезпечення прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Державна соціальна допомога на догляд

Державна соціальна допомога на догляд призначається особам, які одержують пенсію, призначену органами Пенсійного фонду (крім соціальних пенсій та пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб"), а саме:

а) одиноким малозабезпеченим особам, які за висновком лікарсько-консультативної комісії потребують постійного стороннього догляду і одержують пенсію за віком або за вислугу років чи по інвалідності (крім інвалідів І групи).

б) малозабезпеченим інвалідам І групи, які одержують пенсію за віком або за вислугу років чи по інвалідності (крім інвалідів війни).

До одиноких громадян належать громадяни, які не мають працездатних родичів, зобов'язаних за законом їх утримувати.

Державна соціальна допомога на догляд не призначається інвалідам, яким призначено відшкодування витрат на догляд відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Особам, які одержують пенсію по інвалідності, державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам або надбавку до пенсії на догляд (або мають право на їх призначення), за їх бажанням замість зазначених виплат може бути призначена відповідно державна соціальна допомога на догляд відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам".

Для призначення державної соціальної допомоги на догляд подаються такі документи:
-паспорт;
-довідка про місце постійного проживання (реєстрації);
-довідка про склад сім'ї;
-копія трудової книжки;
-довідка про вид і розмір одержуваної пенсії;
-декларація про доходи та майно (заповнюється на підставі довідки про доходи кожного члена сім'ї за останні шість місяців);
-довідка про дату припинення виплати надбавки на догляд (у разі звернення за призначенням зазначеної допомоги замість надбавки до пенсії на догляд);
-довідка про наявність та розмір земельних ділянок із зазначенням даних про їх призначення;
-копія рішення про встановлення опіки чи піклування (у разі визнання особи недієздатною);
-копія довідки МСЕК, яка видається медико-соціальною експертною комісією інваліду;
-висновок лікарсько-консультативної комісії (ЛКК), що потребують догляд (крім інвалідів І групи);
-довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру.

Розмір державної соціальної допомоги на догляд дорівнює 15% прожиткового мінімуму (або рівня забезпечення прожиткового мінімуму, у випадках, передбачених Законом) для осіб, які втратили працездатність.

6. Компенсація фізичним особам, які надають соціальні послуги
Компенсація призначається: непрацюючій фізичній особі, яка постійно надає соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам, дітям-інвалідам, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (крім осіб, яких обслуговують соціальні служби).

Компенсація призначається, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у таких розмірах:

15% – фізичним особам, які надають соціальні послуги інвалідам І групи;

10% – фізичним особам, які надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам ІІ групи та дітям-інвалідам;

7% – фізичним особам, які надають соціальні послуги інвалідам ІІІ групи та хворим.

Якщо фізична особа, яка надає соціальні послуги, – пенсійного віку, компенсація призначається у зазначених розмірах, виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Для призначення компенсації подаються такі документи:

1) непрацюючою фізичною особою, яка надає соціальні послуги:
-паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
-висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що стан здоров'я особи дозволяє постійно надавати соціальні послуги;
-копія трудової книжки;
-довідка про присвоєння ідентифікаційного номера;
-довідка органу державної податкової служби про відсутність доходів.

2) особою, яка потребує надання соціальних послуг, або її законним представником (у разі визнання цієї особи недієздатною):
-паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
-копія довідки медико-соціальної експертної комісії про групу інвалідності (надається інвалідом);
-висновок лікарсько-консультаційної комісії про необхідність постійного стороннього догляду та нездатність особи до самообслуговування.

3) законним представником дитини, яка потребує надання соціальних послуг:
-копія свідоцтва про народження дитини;
-висновок лікарсько-консультаційної комісії про необхідність постійного стороннього догляду та нездатність дитини до самообслуговування.

Компенсація не призначається фізичним особам, які надають послуги громадянам, яким відшкодовуються витрати на надання послуг по догляду відповідно до Законів України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", "Про психіатричну допомогу", "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам", та у разі надання фізичною особою соціальних послуг на платній основі.

7. Компенсаційна виплата непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за інвалідом І групи, а також за престарілим, який досяг 80-річного віку і за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду
Право на компенсаційну виплату має: особа працездатного віку, яка не працює, не вчиться, не перебуває на обліку у міському центрі зайнятості і постійно доглядає за інвалідом І групи чи престарілим, який досяг 80-річного віку і за висновком лікарської консультативної комісії потребує стороннього догляду за ним.

Компенсаційна виплата призначається з дня звернення за її призначенням.

Зазначена компенсація призначається на підставі:
-паспорта заявника та особи, яка потребує догляду;
-довідки з місця проживання заявника та особи, яка потребує догляду;
-трудових книжок;
-копії справки МСЕК або довідки ЛКК про те, що престарілий, який досяг 80-річного віку, потребує стороннього догляду;
-ідентифікаційний код заявника та особи, що потребує догляду.

8. Тимчасова державна допомога дітям у випадках, якщо місце проживання батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або вони не мають можливості утримувати дитину
Тимчасова державна допомога дітям у випадках, якщо місце проживання батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, призначається одному з батьків у випадках, якщо:
-місце проживання одного з батьків дитини невідоме (заходами розшуку місце проживання або місце перебування одного з батьків не встановлене, у зв’язку з чим стягнення з нього коштів на утримання та виховання дитини неможливе);
-один з батьків дитини ухиляється від сплати аліментів (рішення суду про стягнення аліментів з одного з батьків не виконується);
-один з батьків дитини не має можливості її утримувати (один з батьків, у якого дитина знаходиться на утриманні, перебуває: під арештом, слідством, на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, психіатричному закладі, проходить судово-медичну експертизу і не може забезпечити дитині повноцінне утримання та виховання.

Тимчасова державна допомога призначається на кожну дитину до досягнення нею 18-річного віку.

Тимчасова державна допомога не призначається на дітей, які перебувають під опікою та піклуванням та які перебувають на повному державному утриманні.

Тимчасова державна допомога призначається в розмірі 30% прожиткового мінімуму, встановленого законом для дитини відповідного віку. Якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менший від мінімального розміру аліментів на одну дитину, то сума тимчасової державної допомоги визначається як різниця між розміром призначених судом аліментів та сумою, що становить 30% прожиткового мінімуму, встановленого законом для дитини відповідного віку.

Для призначення тимчасової державної допомоги подаються такі документи:
-паспорт заявника;
-копія свідоцтва про народження дитини;
-довідка про реєстрацію місця проживання дитини та заявника.

Залежно від підстав, на яких призначається тимчасова допомога, додатково подаються:
-копія виконавчого листа (або рішення суду) про стягнення з одного з батьків аліментів на дитину;
-довідка державної виконавчої служби про неможливість стягнення аліментів з одного з батьків дитини внаслідок ухилення від їх сплати (тобто рішення суду щодо стягнення аліментів не виконується);
-довідка відповідної установи про перебування одного з батьків під арештом, слідством, на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, психіатричній лікарні (якщо один з батьків дитини не має можливості її утримувати).
-повідомлення органу внутрішніх справ про те, що місце проживання одного з батьків не встановлено;
-довідка про розмір аліментів у разі отримання аліментів у твердій грошовій сумі, що визначається рішенням суду;
-довідка з місця навчання дитини.

Виплата тимчасової допомоги припиняється у разі:
-встановлення місця проживання (перебування) особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду;
-виявлення обставин, що свідчать про можливість одного з батьків утримувати свою дитину;
-досягнення дитиною 18-річного віку;
-виконання в повному обсязі зобов’язань одного з батьків щодо сплати аліментів у разі виїзду на постійне місце проживання за кордон;
-влаштування дитини до відповідної установи (закладу) на повне державне утримання;
-скасування або визнання усиновлення недійсним;
-усиновлення дитини ( чоловіком матері або дружиною батька);
-відмови від стягнення аліментів;
-добровільного виконання рішення суду особою, зобов’язаною сплачувати аліменти;
-скасування в установленому законодавством порядку рішення суду щодо стягнення аліментів;
-смерті дитини, якій була призначена тимчасова допомога;
-смерті одного з батьків, зобов’язаного сплачувати аліменти, або визнання його в установленому порядку безвісти відсутнім чи оголошення померлим;
-позбавлення в установленому порядку одного з батьків, який утримує дитину, батьківських прав;
-відібрання дитини від одного з батьків, який утримує дитину, без позбавлення батьківських прав;
-встановлення над дитиною опіки та піклування.
Зазначена допомога призначається на шість місяців, починаючи з місяця, в якому було подано заяву з необхідними документами.

9. Державна соціальна допомога на дітей–сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошове забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім'ях за принципом "гроші ходять за дитиною".
Призначення і виплата державної соціальної допомоги на дітей–сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам–вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім'ях за принципом "гроші ходять за дитиною" здійснюються на підставі:
-заяви одного з прийомних батьків або батьків–вихователів;
-копії свідоцтва про народження дитини;
-рішення виконавчого органу міської ради про влаштування дитини до дитячого будинку сімейного типу або прийомної сім'ї;
-документа, що підтверджує статус дитини;
-довідки органу державної виконавчої служби про розмір аліментів;
-довідки з місця навчання дитини про розмір стипендії.

Призначення соціальної допомоги та грошового забезпечення здійснюється з моменту влаштування дитини у дитячий будинок сімейного типу або у прийомну сім'ю і до досягнення дитиною 18-річного віку (учнів – до закінчення учбового закладу, але не довше ніж до досягнення 23-річного віку, за умови навчання за денною формою і не перебуванні на повному державному утриманні).

Державна соціальна допомога на дітей призначається в грошовій формі батькам–вихователям на кожну дитину–вихованця і прийомним батькам на кожну прийомну дитину.

Грошове забезпечення призначається кожному з батьків–вихователів і одному з прийомних батьків.

Розмір соціальної допомоги.
Розмір допомоги становить два прожиткових мінімуми для дітей відповідного віку:
-для дітей–сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування віком від 18 до 23 років, учнів денної форми навчання – два прожиткових мінімуми для працездатної особи;
-у разі, якщо дитині виплачуються призначені в установленому порядку пенсія, аліменти, стипендія чи державна допомога, розмір соціальної допомоги визначається як різниця між двома прожитковими мінімумами для дитини відповідного віку та розміром зазначених виплат за попередній повний місяць на момент влаштування дитини у дитячий будинок сімейного типу або у прийомну сім'ю.

Розмір грошового забезпечення.

Розмір грошового забезпечення становить 35% двох прожиткових мінімумів для дітей відповідного віку на кожну дитину – вихованця та кожну прийомну дитину і не залежить від пенсії, аліментів, стипендії чи державної допомоги на кожну дитину – вихованця та кожну прийомну дитину.