 Укладаючи договори позики, не варто недооцінювати "дрібниці" Надаючи позику в іноземній валюті, кредитор не зможе претендувати на стягнення з боржника суми інфляційних втрат у випадку прострочення останнім виконання грошового зобов’язання.
Такий висновок випливає з рішення Верховного суду України у справі за позовом Особи 3 до Особи 4 про стягнення боргу за договором позики, інфляційних втрат та 3% річних за порушення грошового зобов’язання.
Так, беззаперечно, норми ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України зобов'язують боржника, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Однак, оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, а ціни в Україні встановлюються в національній валюті - гривні, то норми ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахуванням установленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення виконання грошового зобов'язання, яке визначене договором у гривні.
На підставі викладеного, ВСУ відмовив у задоволенні позовної вимоги Особи 3 до Особи 4 про стягнення суми інфляційних втрат за весь час прострочення, водночас, не заперечуючи проти правомірності інших позовних вимог.
------------------------
Рішення Верховного Суду України від 20.04.2011 р.
Матеріал підготувала
експерт Компанії "Дінай"
Анна Скуміна
| 
Головна 
