 Закінчився період подання річних податкових декларацій про майновий стан та доходи підприємцями на загальній системі оподаткування. Тому зараз можна підбити деякі підсумки.
Якось я писав пост про касовий метод віднесення витрат до складу валових для ФОП на загальній системі. У цій статті була висловлена думка про те, що вимоги податкової служби щодо визнання витрат для підприємця за касовим методом м’яко кажучи не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та є лише особистою позицією податкового відомства.
Одразу можна було назвати проблеми, з якими стикалися підприємці в тому разі, якщо вони вели облік витрат за касовим методом, тобто так, як того вимагає податкова служба. Після подання річної декларації з ПДФО вилізли деякі додаткові проблеми, про які спробуємо поговорити у цій статті.
Головна проблема касового методу визнання витрат для ФОП на загальній системі
Головною проблемою в даному випадку є питання: «Коли робити запис у графу 6 книги обліку доходів та витрат, якщо товар реалізовано у одному місяці, а перед постачальником за нього розрахувалися у наступному?».
Наприклад: 14 січня ФОП на загальній системі оподаткування отримав товар для подальшої реалізації на суму 9 000 грн., проте гроші за нього ще не віддав. 15 січня підприємець реалізував товар та отримав за нього 10 000 грн. З якихось причин, перед своїм постачальником підприємець розрахувався лише у наступному місяці – 15.02 на суму 9 000 грн. Якщо використовувати касовий метод визнання витрат, у книзі обліку доходів та витрат ця операція відобразиться наступним чином:
14.01: графа 4 – реквізити документу, графа 5 – 9 000 грн.
15.01: графа3 – 10 000 грн.
15.02: графа 6 – 9 000 грн.
Якщо поглянути в розрізі місяців, то у січні буде чистий дохід 10 000 грн., а у лютому буде збиток 9 000 грн. Звісно, для ФОПа на загальній системі звітним періодом є календарний рік, проте є проблема виникнення збитків в цілях розрахунку річної суми єдиного соціального внеску. Вона описана у статті До чого призводять збитки у певних місяцях в цілях розрахунку річного ЄСВ та ПДФО для підприємця на загальній системі оподаткування?.
А тепер давайте припустимо, що підприємець реалізував товар у грудні, а розплатився за нього перед своїми постачальниками у січні наступного року. В цьому випадку, якщо використовувати касовий метод визнання витрат, маємо дохід та витрати у різних податкових періодах.
Які проблеми касового методу нарахування витрат виникли в результаті закриття року?
Звісно ці проблеми були і раніше, проте на них ніхто не звертав увагу та про них ніхто не говорив, оскільки вони не були такими гострими. Проблема полягає у віднесенні до складу валових витрат 2011 року, сум витрат, які були сплачені у 2012 році, проте вони стосуються 2011 року. До них відносяться:
Річна сума єдиного соціального внеску «за себе» за результатами річного звіту з ЄСВ.
Заробітна плата, яка, зазвичай, виплачується у наступному місяці, за який нараховується. Наприклад зарплата за грудень 2011 року виплачується у січні 2012 і так далі.
До попереднього пункту відноситься і сума нарахованого єдиного соціального внеску за найманих працівників, яка сплачується до бюджету у день виплати заробітної плати.
Орендна плата, яка сплачуються у наступному місяці.
Комунальні платежі (світло, тепло, вода, сміття і так далі).
На всі ці суми підприємець на загальній системі оподаткування має право зменшити свій загальний річний оподатковуваний дохід, тобто включити їх до складу витрат. Проте, якщо визнавати ці витрати за касовим методом, то віднести їх до валових витрат можна тільки у день фактичної сплати. Але до якого періоду будуть відноситися ці витрати? До 2011 чи 2012 року?
Давайте спробуємо відповісти на це питання. Якщо, знову ж таки, слідувати касовому методу, то до витрат 2011 року віднести ми їх не можемо, оскільки вони сплачені у 2012 році. Залишається 2012 рік. Чи можемо ми віднести їх до 2012 року? Податківці проти, оскільки ці витрати не мають ніякого відношення до доходу 2012 року. Про таку позицію можна говорити, прочитавши відповідь з єдиної бази податкових знань. Вона стосується віднесення до складу валових витрат суми ЄСВ «за себе», сплаченої за результатами року, проте не важко прикинути, що аналогічна позиція використовується і до всіх інших витрат. Я наведу лише частину відповіді, адже вона дуже велика. З текстом повної відповіді ви можете ознайомитися на офіційному сайті ДПС України.
Яка сума єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування включається до витрат ФОП на загальній системі оподаткування (сплачена протягом звітного року у вигляді авансових платежів чи остаточно обрахована на підставі річної податкової декларації)?
Враховуючи вищевикладене, фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування мають право включити до складу витрат суму єдиного внеску, яка сплачувалась протягом року у вигляді авансових платежів, за умови наявності підтверджуючих документів.
Виходить, що, використовуючи касовий метод визнання витрат, підприємець на загальній системі оподаткування просто втрачає суми витрат, які він фактично здійснює у 2011 року, проте сплачує їх у 2012. Звичайно, це не справедливо.
Метод нарахування для визнання витрат для ФОП на загальній системі оподаткування
Як зазначалося вище, позиція податкової служби щодо касового методу витрат не тільки несправедлива а і не ґрунтується на вимогах діючого законодавства.
Згідно статті 51 Цивільного кодексу України:
До підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Тобто для підприємців на загальній системі оподаткування слід користуватися тими самими нормативними актами, що і для юридичних осіб.
Згідно пункту 14.1.27 Податкового кодексу
витрати – сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником);
Відповідно до пункту 177.4 ПКУ, ФОП на загальної системі має право зменшувати свій загальний оподатковуваний дохід тільки на суму документально підтверджених витрат, які відносяться до витрат операційної діяльності згідно Розділу ІІІ Податкового кодексу. До витрат операційної діяльності належать витрати, перелічені у пунктах 138.4, 138.6 – 138.9, підпунктах 138.10.2 – 138.10.4 пункту 138.10, пункті 138.11. Ані у статті 177, ані у статті 138 Податкового кодексу немає жодної згадки про те, ФОП на загальній системі оподаткування для віднесення витрат до складу валових, повинен сплатити їх.
Визнання витрат на придбання товарів
Більшість підприємців на загальній системі займаються торгівлею. Хтось придбаває товар за гроші, а хтось бере під реалізацію, тобто сплачує кошти своєму постачальнику тільки після того, як продасть товар. Можна навести основні норми Податкового кодексу, які регулюють визнання витрат в цьому випадку.
Згідно пункту 14.1.228 Податкового кодексу:
собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу – витрати, що прямо пов’язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу;
Простими словами, вартість придбання товарів є їх собівартістю. Собівартість відноситься до витрат операційної діяльності, на суму яких ФОП на загальній системі має право зменшити свій загальний оподатковуваний дохід. Йдемо далі:
Відповідно до пункту 138.4 ПКУ:
Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Згідно пункту 138.6 ПКУ:
Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.
Знову ж таки, ані слова про касовий метод визнання витрат. Аналогічні норми можна привести і для інших витрат. Тобто, фізична особа-підприємець на загальній системі оподаткування має право формувати валові витрати так само як і юридичні особи – платники податку на прибуток. Звичайно, не слід забувати про те, що витратами ФОПа є лише витрати операційної діяльності.
Який метод визнання витрат застосовувати ФОП на загальній системі?
Звичайно, я чекаю коментарів, які спростовують те, що написано вище. Головне те, що податкова служба свою позицію навряд чи змінить та під час перевірок буде дотримуватися касового методу визнання витрат. От тільки, мені наприклад, дуже інтересно, на які пункти Податкового кодексу вони будуть посилатися в акті перевірки, коли будуть описувати такі «порушення».
Вирішувати, який метод витрат використовувати, повинен кожен підприємець для себе. Головне вміти відстояти свою точку зору під час перевірки або, у крайньому випадку, в суді. За матеріалами: Блог про бухгалтерський облік
|
Головна 
