 Сьогодні, коли в нашому суспільстві пожвавлюється інтерес до історії України, а серед васильківців зростає інтерес до минулого нашого давнього міста, з-поміж джерел, за допомогою яких можна уявити яким саме було наше місто 200-400 років тому, можуть слугувати старовинні мапи. Вони – свідок минулого, унікальне джерело цінної історичної інформації, викладеної в компактній графічній формі. Мапи минулих епох відіграють величезну роль у соціально-історичних дослідженнях, вивченні історії створення та розвитку пам’яток культури. Їх завжди пов’язували з легендами, пошуком скарбів, вони овіяні ореолом романтики далеких шляхів та нерозкритих таємниць. У наш час старовинні мапи використовуються значно ширше у вивченні історії, географії та інших наук.
Васильківські краєзнавці минулих десятиліть із невідомих нам причин не використовували картографічні зображення (плани) Василькова минулих епох. Тому ми вирішили поглянути, яким було наше місто наприкінці ХVIII століття, скориставшись для цього планом міста Василькова, складеним 1800 року.
Як відомо, 1786 року Васильків, який належав Києво-Печерській лаврі, перейшов до державної скарбниці, а 1797 року став повітовим містом. Тому розпочалася робота зі складання плану (карти) Василькова. 1800 року план міста Василькова був надрукований разом з іншими планами міст Київської губернії. З нього ми й склали уявлення, яким було наше місто наприкінці XVIII століття.
В ті часи у Василькові були добре збережені земляні укріплення попередніх епох: часів Київської Русі – вал дитинця, посаду та укріплення кінця XVI – середини XVIII століть. У місті налічувалося три храми: два цегляних – Соборна церква на честь преподобного Феодосія Печерського (собор Антонія та Феодосія Печерських) з дзвіницею, в котрій була тепла церква Усікновення глави Іоанна Предтечі, церква чудотворця Миколая; одна дерев’яна церква – Покрови Пресвятої Богородиці з дерев’яною дзвіницею поруч. У місті знаходилися правління управителя, приміщення для варти та місце для утримання ув’язнених. У Василькові, зважаючи на те, що він був повітовим містом, розташовувалися повітова скарбниця та нижній земський суд. Пошта та міський магістрат знаходилися у державній будівлі. В місті також був двір кінної пошти. У декількох приміщеннях розташовувалися крамниці. Проте в місті було лише два хлібних магазини. Окреме місце в житті тогочасного Василькова займала торговельна площа, на якій відбувалися ярмарки. Місто було щільно забудоване приватними будинками, поруч з якими росли сади. Крім цього, в місті був сад, який здавали в оренду. Також декілька ставків у місті належали орендарям.
У Василькові було кілька кладовищ, приписаних до кожного храму – Соборне, Покровське та Микільське. Їхні назви походять від назви храмів, духовенство котрих опікувалося тим чи іншим цвинтарем.
До міста вели чотири дороги: дві з Києва й по одній з Трипілля та Білої Церкви.
Таким постає наше місто наприкінці XVIII століття за його мапою 1800 року. Описи того часу можуть суттєво поглибити знання допитливих васильківців, котрі цікавляться історією рідного краю та бути вагомим додатком до старовинних мап.
Олександр Бабич, історик, член Національної спілки краєзнавців України За матеріалами: vasylkivrada.gov.ua
|
Головна 
