Нагадаємо, що Масниця або сирний тиждень - це святковий цикл, який зберігся на Русі з язичеських часів. Обряд пов'язаний із проводами зими та зустріччю весни. Народні звичаї. Масниця За тиждень перед початком Великого посту починали святкувати Масницю — проводи зими і зустріч весни. Це свято, яке тривало тиждень, щовечора збирало молодь на вечорниці. Хату для цього наймали за якесь збіжжя чи харчі хлопці у бездітного подружжя або вдови. Одружені ніколи не ходили на вечорниці. Тривали ці вечори молоді аж до третіх півнів, називались «досвітками». Останній тиждень перед початком Великого посту вечорниці були святковими, тобто із празниковим столом. На цьому вони припинялись, і починалась вулиця (тобто ігри та забави на вулиці), яка тривала до Семена.
Одним із найпоширеніших звичаїв на Масницю був звичай справляти «колодку». Її справляли жінки і дівчата. У понеділок зранку жіноцтво збиралося в корчмі «на колодки». Хтось приносив поліно — «колодку», його вповивали. Це означало, що колодка народилась. Жінки й дівчата сідали за стіл, вітаючи одна одну з народженням колодки, потім співали пісні. Після святкування народження колодки заміжні жінки ходили по хатах, де були дорослі хлопці та дівчата, прив’язували їхнім матерям колодку до ноги. Це було покарання за те, що не оженили синів чи не віддали заміж дочок за осінні весільні місяці.
В’язали і дівчата колодку, але хлопцям, і не до ноги, а до лівої руки, ця колодка прикрашалася стрічками, квітами тощо. Парубки платили дівчатам викуп за колодку грошима або якимись подарунками. Справляли «колодку» цілий тиждень, оскільки у понеділок вона народилась, у вівторок хрестилась, у середу — женилась, у четвер — померла, у п’ятницю масничного тижня відбувались тещині обіди. Зяті водили тещу до себе в гості й частували.
На Масницю весело розважались різними іграми: катанням з гір на санчатах, катанням на «крутилках», на льоду тощо. Частувались щодня варениками із сиром та сметаною або гречаними млинцями.