 За свою більш ніж тисячолітню історію Василькову випала доля бути безпосереднім свідком багатьох подій і пригод, місто переживало і часи небувалого розквіту, і періоди незрозумілого занепаду, пов’язаного з утратою політичної та економічної могутності. Але ніде правди діти, Васильків завжди відігравав неабияку роль у всіх періодах історії України. Як відомо, своєю появою місто завдячує київському князеві Володимиру Святославовичу, а назвою Василев – християнському імені Володимира, одержаному ним після прийняття християнства. Вперше про наше місто згадують у «Повісті врем’яних літ» у літописній статті під 988 р. у зв’язку з хрещенням київського князя Володимира, а вдруге – в тому ж літописі під 996 р. Автор Нестор Літописець змальовує динамічну картину подій, що відбувалися того року біля Василева, де нечисленне військо Володимира стало на герць із печенігами – давніми ворогами Київської Русі. Слід нагадати, що домонгольський Василев-Васильків посідав центральне місце в Стугнянській оборонній лінії, зведеній Володимиром Великим, і належав до найбільших міст Русі. Для захисту Василева були зведені дві невеличкі фортеці неподалік від нього: на лівому березі р. Стугни – Новгород Малий (сучасне село Заріччя), а на правому – Зарічеськ (сучасне село Застугна). Важко переоцінити роль видатного державного й політичного діяча Володимира Великого для України: ми – християни, та для Василькова: ми – васильківці – живемо у місті, до появи якого на українській мапі понад тисячу років тому доклав рук і серця рівноапостольний князь. Але на відміну від киян, які на нижній терасі Володимирської гірки спромоглися спорудити 1853 року пам’ятник Володимиру Великому, у нас донедавна до такої шляхетної синівської справи руки якось не доходили, допоки Васильківський міський голова С.Г.Іващенко не перейнявся ідеєю будівництва пам’ятника засновнику міста. Відтак місяць тому Сергій Григорович запросив до свого робочого кабінету провідних столичних скульпторів, архітекторів і художників та окреслив їм своє бачення майбутнього пам’ятника, а гості у формі дискусії шукали найкраще з професійної точки зору вирішення завдання.
Днями Васильківський міський голова С.Г.Іващенко завітав до творчої майстерні скульптора, члена Національної спілки художників України, заслуженого художника України, доцента Київського державного інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені М.Бойчука Миколи Ілліча Білика, щоб ознайомитися з процесом виготовлення пам’ятника засновнику Василькова – київському князеві Володимиру Великому. Міський голова побачив виготовлену з ескізу так звану метрівку – скульптуру заввишки один метр, яка й буде основою для створення бронзової фігури рівноапостольного Володимира, що височітиме на гранітному п’єдесталі на перехресті вулиць Декабристів і Грушевського. Скульптор М.І.Білик, у творчому доробку якого є меморіал полеглим у роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр., пам’ятники Т.Г.Шевченку, княгині Ользі, Андрію Первозванному, Кирилу і Мефодію, Ярославу Мудрому, монумент Героям Чорнобиля тощо, участь у понад п’ятдесятьох всеукраїнських і міжнародних виставках, провів для Васильківського міського голови екскурсію своєю майстернею та познайомив С.Г.Іващенка з двома своїми колегами-однодумцями, що працюють над створенням пам’ятника Володимиру Великому у Василькові, а саме: скульптором, старшим викладачем Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, постійним учасником міжнародних симпозіумів і художніх виставок Назаром Миколайовичем Біликом та архітектором Віктором Васильовичем Шевченком. Присутні у творчій майстерні обговорили всі робочі питання, які обов’язково виникають під час створення чогось величного й масштабного. Зокрема, стало відомо, що Володимир Великий триматиме у правій руці хрест, а в лівій – старовинний рукопис. Найближчим часом пам’ятник рівноапостольному Володимиру додасть Василькову величі й краси, а ми, вдячні нащадки Великого князя, пишатимемося тим, що вшанували нарешті належним чином батька міста нашого.  
Станіслав Яценко
За матеріалами: Васильківська Міська рада
|
Головна 
