Васильківський міськрайсуд Київської області у складі:
головуючого судді – А.А. Бабіша,
при секретарі – Н.М. Яренко,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на частину спільного майна, -
ВСТАНОВИВ :
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив визнати за ним право власності на ? частину житлового будинку та відповідну частину надвірних споруд за № АДРЕСА_1 як об’єкт спільної сумісної власності, набутий за рахунок спільних трудових та матеріальних коштів за час проживання однією сім’єю з ОСОБА_4.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що проживав разом з ОСОБА_4 однією сім’єю протягом 20 років до дня її смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1. Проживали вони разом з дітьми ОСОБА_4 від першого шлюбу – ОСОБА_2 та ОСОБА_3, відповідачами по справі, спочатку в її родичів, а з 1993 року в АДРЕСА_1, який був побудований ним та ОСОБА_4 разом на земельній ділянці, що була надана ОСОБА_5, чоловіку ОСОБА_4, який помер у вересні 1985 року, в користування, згідно рішення Васильківського міськвиконкому. На час смерті ОСОБА_5 за вказаній земельній ділянці був побудований тільки фундамент та зовнішні стіни. У зв’язку з цим позивач вважає, що будинок № АДРЕСА_1 є їх спільною власністю, в якій йому належить ? частина. З метою захисту свого права власності позивач і змушений був звернутися до суду.
Позивач в судове засідання не з’явився, до суду надійшла заява, в якій він просив слухати справу у його відсутності, позовні вимоги підтримав.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилась, надіслала заяву, в якій просила розглядати справу у її відсутності, позов визнала.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило, тому суд вважає за можливе вирішити справу заочно на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області № 20-48/10 від 25 березня 2010 року встановлено факт проживання позивача однією сім’єю з померлою 08.10.2007 року ОСОБА_4 з 1987 року по 08.10.2007 року. Відповідно до цього рішення під час їх спільного проживання ними було побудовано будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 (а.с. 7).
Частина 3 статті 61 ЦПК України визначає, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до частини 1 статті 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не вставлено письмовим договором між ними.
Як вбачається з Акту обстеження житлових умов будівництво спірного будинку було розпочато ОСОБА_4 та її першим чоловіком ОСОБА_5 на земельній ділянці, що була надана останньому на підставі рішення Васильківського міськвиконкому від 17.09.1976 року у користування для будівництва приватного будинку. На час смерті останнього на вказаній земельній ділянці був побудований фундамент та зовнішні стіни будинку. Будівництво будинку до 1991 року не проводилось (а.с. 21).
Оскільки ОСОБА_4 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5, то, як спадкоємиця першої черги за законом, проживаючи разом з ним на час його смерті, відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, прийняла спадщину, яка складалася зокрема з фундаменту та зовнішніх стін будинку на земельній ділянці по АДРЕСА_1.
Таким чином, судом було встановлено, що житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 є майном, набутим позивачем і ОСОБА_4 під час їх спільного проживання однією сім’єю, а тому належить їм на праві спільної сумісної власності.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
У зв’язку з вище викладеним, суд приходить до висновку, що позивач має право на ? частину спільної сумісної власності, а саме: житлового будинку та надвірних споруд по АДРЕСА_1.
Керуючись ч. 1 ст. 74 СК України, ч. 2 ст. 372, ст. ст. 1223, 1261, ч. 3 ст. 1268, ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, ч. 3 ст. 61, ст. ст. 174, 212-214, 224-226 ЦПК України, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину житлового будинку та відповідну частину надвірних споруд за № АДРЕСА_1 як об’єкт сумісної власності, набутий за рахунок спільних трудових та матеріальних коштів за час проживання однією сім’єю з ОСОБА_4.
Заочне рішення може бути переглянуте Васильківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача, поданою до Васильківського міськрайонного суду протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головна 
