9 грудня 2010 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого судді Грибанової Ю.Л.
при секретарі Петренко Н.Г.
з участю прокурора Куяна М.В.
адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові справу по обвинуваченню
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Россош Росії, громадянина України, освіта професійно-технічна, не одруженого, працюючого вантажником на ЗАТ «Оболонь», мешканця АДРЕСА_1, раніше судимого:
- 19.04.2004 року Васильківським міським судом Київської області за ст.122 ч.1 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки;
- 13.10.2006 року Васильківським міськрайонним судом Київської області за ст.ст.185 ч.1,186 ч.3, 353, 70, 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого 20.06.2009 року умовно-достроково на 1 рік 4 місяці 7 днів,
у вчиненні злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України,
в с т а н о в и в:
10 червня 2010 року близько 2-00 год. ОСОБА_2, перебуваючи на зупинці «Горобці», що по вул..Леніна в с.Путрівка Васильківського району Київської області, маючи намір на відкрите викрадення чужого майна, підійшов до ОСОБА_3 та із застосуванням фізичного насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров»я, схопив її за руку та тримаючи, відкрито заволодів її майном, а саме: сережками з жовтого металу вагою 4 г вартістю 849,16 грн., ланцюжком з жовтого металу вагою 6 г -1273,74 грн., кулоном з жовтого металу-150 грн., каблучкою з жовтого металу вагою 1,5 г- 318,43 грн., каблучкою з жовтого металу вагою 1,5 г – 318,43 грн., мобільним телефоном марки «Моторола-В-3»- 400 грн. з сім-картою мобільного оператора «Київстар»- 25 грн., на рахунку якої було 28,30 грн.
Заволодівши вказаним майном, ОСОБА_2 штовхнув потерпілу, від чого вона впала на бетонне покриття автобусної зупинки, внаслідок чого отримала тілесні ушкодження у вигляді садна на правій боковій поверхні шиї у верхній третині, численних дрібних крововиливів в області кута лівої лопатки, що відноситься до легких тілесних ушкоджень, з місця вчинення злочину зник, заподіявши потерпілій ОСОБА_3 матеріальної шкоди на суму 3363,06 грн., викраденим розпорядився на власний розсуд.
Допитаний в судовому засіданні, підсудний ОСОБА_2. винність свою визнав повністю і показав, що10 червня підвозив на моторолері ОСОБА_3, в зв»язку із тим, що моторолер зламався, вони йшли пішки, між ними виникла сварка, ОСОБА_3 дала йому ляпаса, він схопив її за руку і забрав у неї сережки, ланцюжок із кулоном, дві каблучки, мобільний телефон, відштовхнув від себе, вона спіткнулась та впала, викрадені речі забрали працівники міліції, він жалкує про вчинене, кається, просить не позбавляти його волі.
Потерпіла в судове засідання не з»явилася, подала письмову заяву з проханням слухати справу без неї, претензій до винного не має, шкода їй відшкодована.
Суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, у відповідності зі ст.299 КПК України, приймаючи до уваги те, що підсудний ОСОБА_2 та інші учасники судового розгляду не заперечують проти такого порядку, роз"яснивши їм, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Оцінюючи покази підсудного ОСОБА_2, суд прийшов до висновку про повну доведеність його вини у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров»я потерпілого, вчиненому повторно, його дії вірно кваліфіковані за ст.186 ч.2 КК України.
Визнаючи винним підсудного та призначаючи йому покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, який позитивно характеризується за місцем роботи, те, що викрадене повернуте потерпілій в процесі слідчих дій.
Обставиною, що відповідно до ст.67 КК України обтяжує покарання підсудного, суд визнає рецидив злочинів, так як підсудний вчинив новий умисний злочин, маючи судимість за умисні злочини. Таку обтяжуючу обставину, як вчинення злочину повторно слід виключити із обвинувачення, так як повторність є кваліфікуючою ознакою злочину. Обставинами, що згідно ст.66 КК України пом"якшують покарання підсудного, суд визнає щире каяття, сприяння розкриттю злочину.
Із врахуванням викладених обставин справи, суд вважає необхідним призначити підсудному ОСОБА_2 покарання в межах санкції статті у вигляді позбавлення волі, із частковим приєднанням невідбутої частини покарання за вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13 жовтня 2006 року відповідно до ст.ст.71, ч.4 ст.81 КК України, так як він вчинив злочин в період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання за вказаним вироком суду.
Із врахуванням особи підсудного, який має дві судимості, вчинив даний злочин в період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання за попереднім вироком суду, підстав для застосування до нього покарання нижче від найнижчої межі та звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.ст.69, 75 КК України, суд не вбачає.
Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, с у д
З А С У Д И В:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України і призначити покарання у вигляді 4 (чотирьох) років 2 (двох) місяців позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13 жовтня 2006 року і остаточне покарання за сукупністю вироків визначити у вигляді 4 (чотирьох) років 6 (шести ) місяців позбавлення волі з поміщенням до кримінально-виконавчої установи.
Початок строку відбування покарання засудженому ОСОБА_2 обчислювати з 21 вересня 2010 року.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити тримання під вартою в Київському СІЗО Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у м.Києві та Київській області.
Речові докази – золотий ланцюжок з кулоном, дві золоті каблучки, золоті сережки, мобільний телефон Моторола, що передані на зберігання потерпілій ОСОБА_3, залишити їй.
Вирок може бути оскарженим до апеляційного суду Київської області протягом п"ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим, що перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Головна 
